Останнім часом в суспільстві (принаймі у моїй частинці реального та віртуального юридичного суспільства:) ) активно обговорюється питання витіснення юристів рОботами.
І справді, якщо розглядати хорошого юриста лише як «ходячу енциклопедію», з високим IQ та ерудицією, робот все ж виглядатиме привабливіше і звісно, що його швидкодія, тобто швидкість реакції на зовнішні дії або кількість операцій, які він здатний виконати за одиницю часу буде в рази більшою за людські можливості. Швидкість та економія коштів – досить привабливі переваги такої юридичної допомоги.
Що ж тоді може якісно відрізнити юриста-людину від юриста-робота? Очевидно, це ті навички, які вже зараз зовсім не випадково називають не просто soft skills, a human skills.
До таких скілів можна віднести:
  • емоційна компетентність, в тому числі емпатія та вплив;
  • мистецтво ведення переговорів;
  • конфліктного менеджменту;
  • медіації та фасилітації;
  • прийняття рішень;
  • навички вербальної та невербальної комунікації;
  • зрештою інтуїція та інші.
Кожен юрист, окрім знання права, повинен розуміти свого клієнта, відчувати, що і як сказати, а коли краще змовчати, вміти розпізнати брехню або маніпуляцію опонента чи свідка та безліч інших важливих умінь, які на разі притаманні лише homo sapiens.
Таким чином, роботи-юристи – це мрія, оскільки вони, безумовно, позбавлять нас численної рутинної та нецікавої роботи, натомість залишаючи нам цікаві кейси для застосування не лише нашого IQ, але й human skills. 
ПС. І хоча в останніх серіях Suits Бенджамін зумів наділити свій пристрій The Donna нібито притаманною Донні емоційною компетентністю, я маю надію, що все ж таки з роботами такого не вийде. Бо тоді треба переживати не лише за юристів без роботи, але й за те, що розумні, привабливі, дотепні, фізично витривалі та емоційно компетентні роботи стануть нашими ідеально зручними коханими та друзями))
Анна Лиско