«Клуб Миру» – ініціатива Львівського центру медіації – почав діяти цими вихідними у Львові показом документальної стрічки «Возз’єднання: десять років після війни». У фільмі показано діалог албанців та сербів напередодні та через 10 років після бомбардування Косово. За словами директора Центру Анни Лиско, мета Клубу – популяризувати ідеї конструктивного діалогу, порозуміння та медіації в українському суспільстві. Відтак, після показу відбулась розмова з сербським фасилітатором цих та інших діалогів на Балканах Гораном Лоянчічем; обговорення можливості примирення та діалогу в Україні.
«Збирати дві сторони конфлікту, щоб почути одне одного – ефективний спосіб боротьби з пропагандою», – пояснила директор Українського центру Злагоди, партнер заходу Олеся Геращенко. – «Спільні інтереси дають змогу будувати майбутнє».
У стрічці всесвітньо відомий миротворець, багаторазовий номінант Нобелівської премії світу – Стейнар Брин пояснює природу насильства. За його словами, мова йде не про те, що окремі люди злі, а про модель поведінки. Це часто приводить до сегрегації. В сегрегованому суспільстві дозволено існувати паралельним історіям. Жодна з сторін не зацікавлена знайти справжню правду оскільки, щоб конфлікт продовжувався потрібні конфліктуючі сторони. Стейнар Брин розповів, що чимало років чув багато паралельних історій і просто пропонував учасникам діалогів почати задавати питання одне одному. Фасилітатор діалогу наголошує, суть переговорів – зайняти позицію і захищати її, не рухатися, а от суть діалогу – в русі, у можливості змінювати свою думку.
У всьому світі і в Україні теж причиною конфлікту стає невміння напряму якісно комунікувати одне з одним. «Коли ми розділені – ми мало знаємо про інших людей, а те, що не знаємо – додумуємо, приписуємо їм свої думки, вчинки. Нестача знань дозволяє маніпулювати,» – розповів Горан Лоянчіч. – «Якщо не хочете розділеності – треба дізнаватись більше про іншого. Часом достатньо запитати. Нікому не хочеться жити в конфлікті». Горан пояснює, у діалозі люди починають ділитись особистими історіями, а не кліше зі ЗМІ, позиціями чи інформацією почутою з інших джерел.
За інформацією Олесі Геращенко, діалоги в Україні проводяться з 2014 року. Є українці, які готові до обговорення болючих тем. Саме це і не дало пропаганді повністю розхитати ситуацію в Україні.
Мета проведення діалогів – нести порозуміння і злагоду в суспільство. «Якщо ми зараз це не будемо робити з тими, хто може брати участь у подібних діалогах, то через 15 років розділеність суспільства поглибиться незворотно», – запевнила Олеся Геращенко.
Ініціаторка створення Клубу Миру, член Львівського центру медіації Наталія Кузьма повідомила, що заходами Клубу стануть регулярні покази аналогічних фільмів, обговорень й інші тематичні заходи. «Мир починається з миру в школах, у порозумінні між органами влади та громадськими активістами, між внутрішньо переселеними особами та місцевими мешканцями. Це саме те, що дасть нашому місту вакцину від інформаційних маніпуляцій, єднання навколо конструктивних ідей, фундамент для ефективних рішень».
